Мрії мають властивість матеріалізуватися

 Наталія Левицька 3 вересня 2015, 17:00 69 0

Якимось дивом сталося, що Україна, попри все, дивним чином перетворилася на суб'єкт міжнародного права

1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу.

Почався відлік нової епохи в історії людства.

Німеччина й СССР незадовго перед цим домовилися у Москві ліквідувати Польщу - «це потворне дитя Версалю» - і поділити її територію між собою.

Йшлося про перегляд «несправедливих» для Німеччини умов закінчення Першої Світової війни.

СССР 1919 р. взагалі ще не існував.

На той час він ще був комуністичною Російською Федерацією і взагалі перебував за межами легітимної міжнародної політики.

Тож його керівництво, якому так і не вдалося роздмухати «пожежі світової пролетарської революції», було також незадоволене чинним світовим порядком.

Польща, звичайно ж, не мала жодних шансів на перемогу у цій війні, проте боронилася з усіх сил.

Стала ця війна своєю й для багатьох українців.

У складі польської армії проти Німеччини билися, зокрема, такі славні старшини Армії УНР як полковники Петро Дяченко, Віктор Малець, Павло Шандрук та сотник Яків Гальчевський.

Хоча і в цій історії між українцями не було одностайності.

Так полковник Армії УНР Роман Сушко на чолі Легіону, сформованого з добровольців ОУН, разом з німецькими військами дійшов мало не до Львова, але мусив повернутися за лінію, визначену Москвою й Берліном як лінія розмежування між ними.

Львів призначався Москві.

Україна, яка перед цим нищилася Варшавою й Москвою, тепер віддавалася під монопольне нищення Москвою. Їй це краще вдавалося.

Товариство, спогад про 1939 р. вселяє оптимізм.

Якимось дивом сталося, що Україна, попри все, дивним чином перетворилася на суб'єкт міжнародного права.

Схоже на те, що якісь сили невідомої нам природи все ж таки зберігають нам місце в майбутньому світі. Найімовірніше причиною є життя, віддані за свободу України.

Бо що таке Україна?

Це те, про що ми мріємо.

А мрії мають властивість матеріалізуватися.