Корупція та відмивання коштів стало буденним для Верховної Ради?

 Наталія Левицька 1 листопада 2015, 13:00 22 0

Політична культура у нинішньому складі парламенту не надто відрязняється від попередніх?

Коли півроку тому у чеській і швейцарській пресі з'явилися перші статті про те, що у Швейцарії розслідується кримінальна справа проти Миколи Мартиненка, народний депутат від «Народного фронту» відреагував вкрай агресивно. Він назвав статті «проплаченими», «жовтими», а цитування їх «інформаційним кілерством на замовлення олігархів».

Риторика змінюється

У травні був отриманий від швейцарської прокуратури непрямі підтвердження того, що у цій країні дійсно розслідуються кримінальні справи про хабарництво і відмивання грошей, про які писали раніше чеські і швейцарські ЗМІ, риторика прес-служби Мартиненка стала більш обережною. Мовляв, кримінальна справа швейцарської прокуратури - «піар-кампанія», а про підозри у корупції йому «нічого не відомо».

Через понад сім місяців після перших публікацій у пресі, нарешті отримали недвозначне підтвердження від швейцарської прокуратури: фігурантом кримінальної справи про відмивання коштів є саме Микола Мартиненко. Тепер депутат вже не стверджує, що «нічого не знає» про справу, відкриту ще 2013 року.

«Дивно, що це досі розслідують. Крім старої влади, у цьому ще більше була зацікавлена Росія та її олігархи, які діють в Україні», - йдеться у відповіді Мартиненка.

Микола Мартиненко. Статті 305 і 322

Для правоохоронних органів Швейцарії наведення прямим текстом прізвища фігуранта справи - нечуваний крок.

«Як ви знаєте, розслідування кримінальних справ підпадає під норми таємниці слідства і нерозголошення службової інформації», - щоразу повторювали у прес-службі Федеральної прокуратури Швейцарії.

Вони констатували лише розслідування справи проти громадянина України за статтями 322 (хабарництво) і 305 (відмивання коштів) Кримінального кодексу Швейцарії.

«Українські правоохоронні органи були поінформовані нами про обставини справи і отримали копії найважливіших доказів», - повідомили DW у швейцарській прокуратурі.

Що ж змусило швейцарських правоохоронців подолати табу і тепер назвати прізвище Мартиненка прямим текстом?

Причиною стала бездіяльність української прокуратури, яка належним чином не відреагувала на запит швейцарських колег про правову допомогу, припустив у розмові депутат від фракції БПП Сергій Лещенко.

«У березні відповідь швейцарців на запити про Мартиненка ще була іншою», - каже народний депутат.

Верховна Рада байдужа

Сергій Лещенко досі залишається єдиним депутатом у Верховній Раді, який публічно домагається реакції парламенту на кримінальну справу у Швейцарії і відсторонення Мартиненка від виконання обов’язків голови парламентського комітету з питань енергетики.

Утім, спікер Володимир Гройсман не відреагував на звернення Лещенка і переправив його на комітет з питань регламенту. Комітет, очолюваний одним з колег Мартиненка по фракції «Народного фронту», також проігнорував його.

Голова українського відділення міжнародної антикорупційної організації Transparency International Олексій Хмара такому розвитку подій не дивується.

«Бо переважна більшість парламентарів живуть в постійному конфлікті інтересів. Абсолютно не секрет, що заможних людей в Раді більше за половину складу. І так само не секрет, що їхні бізнеси після набуття депутатства тільки зросли», - констатує Хмара.

«Ганебна ситуація»

«Це дуже ганебна і водночас стандартна ситуація. У нашому парламенті досі забагато людей, які роблять бізнес на політиці», - прокоментував ситуацію з корупційним скандалом навколо Миколи Мартиненка голова комітету Верховної Ради з питань протидії корупції Єгор Соболєв.

З ним погоджується і колега по комітету Віктор Чумак з фракції БПП. За його словами, про проблеми Миколи Мартиненка зі швейцарським правосуддям у парламенті всі прекрасно знають.

«Ніхто це питання не підіймав. Бо якщо піднімати питання Мартиненка, то випливе і питання Кононенка, Котвіцького або десятка інших депутатів», - сказав Чумак.

Скандали зі звинуваченнями у незаконних оборудках регулярно спалахують навколо депутатів, які паралельно з політикою займаються і бізнесом. Зокрема, на адресу згаданих депутатів Ігоря Котвіцького та Ігоря Кононенка нещодавно у ЗМІ лунали звинувачення у незаконному виведенні великої суми коштів за кордон.

Чому не реагує прокуратура?

Віктор Чумак переконаний, що реагувати на звинувачення на адресу Мартиненка має насамперед українська прокуратура.

«Вона має порушувати кримінальну справу і допомагати розслідувати справу у Швейцарії. А вона мовчить», - нарікає Чумак. А Єгор Соболєв сумнівається, що Генеральна прокуратура діятиме у цьому випадку неупереджено.

«Нині у владі діє кругова порука», - стверджує Соболєв. Він виступає за те, щоби його фракція «Самопоміч» вийшла з урядової коаліції, зокрема, через бездіяльність влади у боротьбі з корупцією.

Віктор Чумак визнає, що депутати-бізнесмени, яким важко розрізняти політику і бізнес, нині домінують і в його власній фракції - «Блоку Петра Порошенка». Однак про вихід з фракції він не думає. Чумак сподівається змінювати систему зсередини - через найбільшу провладну фракцію лобіювати закони, які мають протидіяти політичній корупції. Нині він намагається заручитися підтримкою фракції закону, яким депутатам буде заборонено взагалі отримувати будь-які доходи від бізнесу.

Відставка Шокіна допоможе?

Серед нагальних кроків у боротьбі з корупцією в Україні опитані депутати назвали відставку генерального прокурора Віктора Шокіна.

Йому закидають бездіяльність як у випадку справи Мартиненка, так і в багатьох інших випадках, коли йдеться про корупцію у владі. Утім, голосів за відставку Шокіна навряд чи вистачить.

«Депутатів, які хочуть щось змінити - не більше 50-70. Це багато, порівняно з минулим складом парламенту, але це замало, щоб змінити ситуацію», - констатує голова антикорупційного комітету Єгор Соболєв.